Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буртувати, -ту́ю, -єш, гл. Пазовать. Подольск. г.
Ватажник, -ка, м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50.
Одід.. Cм. отъ віді... до Відідратися.
Перескаком нар. Перескакивая отъ одного къ другому. МВ. ІІ. 114.
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Чуб. І. Понамазував підошви смолою. Чуб. II. 604.
Придобний, -а, -е. Удобный. Які хаточки були придобні, які славні. МВ. ІІ. 136.
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл. 1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу. Чуб. V. 219. 2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа. Н. Вол. у. 3) до кого. Давать, дать себя узнать. Мир. Пов. II. 49. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся. Чуб. V. 85.
Сваненько, сванечко, -ка, м. Ум. отъ сват.
Умаститися, -щуся, -стишся, гл. Обмаслиться, обмазаться. Це вмастивсь, наче сатана в болоню. Ном. № 7649.
Уменшати, -шаю, -єш, сов. в. уменшити, -шу, -шиш, гл. Уменьшать, уменьшить.