ошукувати
Ошукувати, -кую, -єш, сов. в. ошука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обманывать, обмануть. Не йми віри запорожцям — вони тебе у очевидьки ошукують Чи він продає, чи він купує, то все не на користь собі, усяке його ошукає, аби хто схотів.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 84.
Том 3, ст. 84.