Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл.
1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир.
2) Пронашивать, проносить.
3) Изнашивать, износить.
Гора́зд, -ду, м. = Гаразд, -ду.
́Євза, -зи, ж. Въ заговорѣ: лихарадка. На золотому мосту три євзи. — Куди ж ви йдете? — На мир хрещений.... сипать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить.
Пацірки, -ків, мн.
1) = пацьорки.
2) — жаб'ячі. Лягушечья икра.
Перешматувати, -ту́ю, -єш, гл. Перервать.
Розношати, -ша́ю, -єш, гл. = розносити. І вовки-сіроманці набігали, кості по байраках, по мелюсах розношали. Гніздечко розношають.
Синій, -я, -є. 1) Синій. Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині.
2) — камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. синенькій, синесенький.
Скиндячка, -ки, ж. = скиндяк. Пов'яжу на голову червону скиндячку.
Цю! меж. Крикъ, которымъ гонять свиней.
Шипшиновий, -а, -е. Относящійся къ шиповнику, сдѣланный изъ шиповника.
