Викидний, -а, -е. Викидна цурка. Родъ дѣтской игры.
Ґаздонька и ґаздачка, -ки, м. Ум. отъ ґазда.
Захрестытыся, -хрещуся, -стышся, гл. Перекреститься. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились.
Ирод и ирід, -да, м. 1) Иродъ. Ирод-царь за Христом ганявся. Колядка. 2) Злодѣй. А він мене і побачив, ирод. 3) Чортъ. А ирід його відає. З шуму став ирод-чорт. У Шевченка повидимому въ значеніи: чортъ-змѣй. Знову люта гадина впилася в саме серце: кругом його тричі обвилася, як той ирод.
Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого.
Пискір, -ра, м.
1) Рыба Cobitus fossilis.
2) Землеройка, Sorex.
Призвичаяння, -ня, с. Привычка, навыкъ.
Сириця, -ці, ж. Сыромятная кожа, сыром. ремень. Став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. В'язали руки да сирицею. Пов'яжу я той льон сирою сирицею. Ум. сири́чка, сири́ченька.
Тополина, -ни, ж.
1) Одинъ тополь.
2) Древесина тополя.
3) Кой-какой тополь. Ум. тополинка, тополинонька, тополиночка.
Урачити, -чу, -чиш, гл. Шутливое слово: ущипнуть (о ракѣ). Бодай тебе курка вбрикнула, або добре рак урачив.