Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очернити

Очернити, -ню́, -ниш, гл. = обчернити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕРНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕРНИТИ"
Бавіння, -ня, с. Медленность, мѣшканіе. Левч. 69. Cм. бавлення.
Дротя́нка, -ки, ж. нага́йка дротя́нка. Нагайка, сдѣланная изъ проволоки. Не питайся, брате, чи дужа-здорова, запитайся, брате, яка моя доля: шовкая хусточка в руках моїх стліла, нагайка-дротянка кров'ю обкипіла. Мет. 281. 2) Раст. Juncus trifidus. Лв. 99. Ум. дротя́ночка. Чг. 26. Нагаєчка-дротяночка у три дроти звита. Чуб. III. 111.
Зара́нше нар. = зарані. Коли б пан Феб од перепою заранше в воду не заліз. Котл. Ен. VI. 64. Паси, та й заранше пригонь. Ном. № 12096.
Копито, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? Н. п. Ум. копитце.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Н. п. Ледащо неробоче. Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Ном. № 8873. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? Котл. Ен. II. 6. 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. Ном. № 561.
Намере́жувати, -жую, -єш, сов. в. намере́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Украшать, украсить рѣзьбою нѣсколько деревянныхъ вещей. 2) Дѣлать, сдѣлать сколько-нибудь вышивокъ — мережок.
Наріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наректи, -речу, -че́ш, гл. Соверш. видъ употребляется только при двухъ первыхъ значеніяхъ. 1) Называть, назвать. Своє дитя без сорома байстрям нарікає. Шевч. 21. 2) наречено. Назначено, суждено. Та вже коли наречено емірати, і знахури не відшепчуть. ЗОЮР. II. 289. 3) Горевать, сѣтовать. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Н. п. 4) Попрекать, упрекать. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти, — а зараз стане (син) хлібом-сіллю нарікати. Мет. 349. Ой мені батько так нарікає. Мет. 44. Жінка вже поприбірала, кленучи чоловіка та нарікаючи. Рудч. Ск. II. 128. 5)на кого, на що. Жаловаться, роптать. Ми своїх будем жен наущати, щоб на тебе не нарікати. Н. п.
Перецінювати, -нюю, -єш, сов. в. перецінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Переоцѣнивать, переоцѣнить. 2) Оцѣнивать, оцѣнить дороже чѣмъ слѣдуетъ.
Полум'ячко, -ка, с. Ум. отъ полум'я.
Розжируватися, -руюся, -єшся, гл. Раздурачиться, расшалиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЧЕРНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.