Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охотитися

Охотитися, -чуся, -тишся, гл. Желать. Не охотилась іти за Василя. Г. Барв. 390.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТИТИСЯ"
Ацю́! меж. = Аса́! Шейк.
Дванадцятиголо́вний, -а, -е. Двѣнадцатиглавый, о 12 головахъ. Дванадцятиголовний змій. Мнж. 15.
Залопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Защемить. Сіль зайшла у виразку, — так залоптало. Харьк.
Невінчаний, -а, -е. Невѣнчанный, необвѣнчанный. Це той коваль, що з невінчаною жінкою живе. Лебед. у.
Осердя, -дя, с. = осердок. Новомоск. у.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Підбіяк, -ка, м. Длинный серда́к на овчинѣ. Шух. І. 139.
Повапити, -плю, -пиш, гл. Поштукатурить.
Толуб, -ба, м. = тулуб. Ум. толубець. Грин. III. 93.
Хапкати, -каю, -єш, гл. = хапати і. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХОТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.