Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Зави́дник, -ка, м. Завистникъ. Завиднику пирожок, а жалоснику рожок. Весело позирає згорда забісована дівчина на своїх завидників.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Набідува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Много вытерпѣть, вдоволь побѣдствовать.
Побавитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Развлечься, забавиться.
2) Помедлить, повременить.
Полуднувати, -ную, -єш, гл. = полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував.
Помік, моку, м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався.
Розріднитися, -нюся, -нишся, гл. Разойтись ст, родными. Розрізнилася з ріднею.
Тягло, -ла, с.
1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі.
2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Чи багато тягол було на роботі? Также: комплекта воловъ въ три-четыре пары для плуга.
3) Шутливо: трубка курительная со всѣми принадлежностями (кисетомъ съ табакомъ, кресаломъ, кремнемъ, трутомъ). А виймай лишень своє тягло, та покуримо люльки.
4) тягло́м тягти. Тащить по землѣ. Ум. тяге́льце.
Чміль, чмеля, м. Шмель. Чмелі гудуть. слухати чмелів. Лежать на землѣ отъ удара. Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. Ум. чме́лик. Летить чмелик.
