Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охляп

Охляп нар. Безъ сѣдла. О. 1862 X. 111. Сидя охляп на коні. Котл. Ен. III. 30. На коні сидить охляп. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХЛЯП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХЛЯП"
Безстаточно нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.
Вильни́й, -а́, -е́. Извилистый. Вильна річка. Екатер. г. Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки. Балт. у.
Ембле́ма, -ми, ж. Эмблема. К. Бай. 105. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. XII. 33.
Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. Левиц. Пов. 14. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Кіев. г. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. Грин. II. 88. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к). Ив. 25.
Лун, -на, м. = лунь. луна піймати. Умереть.
Наганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. нагна́ти, -жену́, -не́ш, гл. 1) Нагонять, нагнать куда-либо, на что-либо. Та повій, вітре, та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку. Н. п. холоду нагнати. Напугать, накричать на кого-либо. Чому пані-матка не нажене їй холоду? Св. Л. 60. А шо, нагнала я вам холоду? Черниг. г. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто многихъ. Вставай, невіхно, та вставай, молодая! Дій ті корови, що од батька нагнала. Мет. 49. 3) Прогонять, прогнать. Желех. 4) Догонять, догнать. Догнав її аж геть за селом. 5)горілки. Выкуривать, выкурить много водки.
Позавидіти, -джу, -диш, гл. = позавидувати. Желех.
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Ном. № 10689. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад. Котл. Ен. 2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Кв. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Левиц. І. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила. Чуб. II. 112.
Пошелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Пошелепався до Яцьків у гості.
Цебенити II, -ню́, -ниш, гл. Сильно литься. Права ніжка рострощена, а з-під правого крила кров так і цебенить. Сим. 216. Так і цебенить крів. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХЛЯП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.