Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Билисько, -ка, с. Мѣсто, заросшее травой, стеблями растеній. Приїдь, приїдь, Кострубоньку! Стану з тобов до шлюбоньку на травнику-билиську і в подертім сірачиську. Pauli. І. 22.
Виложистий, -а, -е. Отложной. Виложистий комір. О. 186.1. XI. 26. Дівчина була.... в сорочці з виложистим коміром. Св. Л. 3.
Гранати́рь, -ря, м. Гренадеръ. Мене дано до гранатирів. Федьк.
Дові́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = Довідуватися 1. Вже я довіжуюся, прочуваю, добродію мій! Якесь хороше та веселе діло моємо. MB. (О. 1862. І. 94).
Иногді, и́ноді, нар. Иногда. Иногді б'ють Хому за Яремину вину. Ном. № 4062. Гайдамаки приходили в Черкаси разів може п'ять, — иноді в день, а иноді вночі, иноді в великій, а часом в невеликій купі. ЗОЮР. І. 246.
Мушкови́й, -а́, -е́ Съ крапинками. Хустки повелись мушкові микитонові. Борз. у.
Позатомлювати, -люю, -єш, гл. Истомить, изнурить (многихъ).
Ростоптати, -ся. Cм. ростоптувати, -ся.
Степір, -ра, м. Отростокъ показавшихся изъ земли растеній (лука, хлѣбныхъ злаковъ). Н. Вол. у.
Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. І. 147.