Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Айві́вка, -ки, ж. Наливка изъ айвы. Котл.
Гряни́чний и гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних. славе. К. ПС. 53.
Ґе́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґекати. Вх. Зн. 11.
Заґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = задрочитися. 2) Закапризничать.
Зама́рити, -рю, -риш, гл. Возмечтать.
Зані́з, -но́зу, м. Палка, продѣваемая въ концы ярма и запирающая шею вола. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 405. Kolb. І. 67. Поробили ярма кленові, поробили занози дубові. Н. п. Ум. зано́зик. Аф. Ув. занозя́ка. Аф.
Котеня, -ня́ти, с. = кошеня.
Проходжуватися, -джуюся, -єшся, гл. = проходитися. Царівна на той час по саду проходжувалась. Рудч. Ск.
Розріднитися, -нюся, -нишся, гл. Разойтись ст, родными. Розрізнилася з ріднею. Греб. 332.
Труїти, трую́, -їш, гл. Травить, отравлять, давать яду. Чим воно — знає його лиха година — трує, що так зараз і здохне собака. Лебед. у.