Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. викохатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Взлелѣиваться, взлелѣяться, воспитаться. Я виросла, викохалась у білих палатах. Шевч. 356. 2) Вырастать, вырости хорошо, взлелѣяться. Дарма, що в кріпацтві була, а голос викохався. Г. Барв. 120.
Ікряний, -а, -е. = ікратий. Ікряна риба. Лебед. у.
Листува́ння, -ня, с. Переписка, корреспонденція.
Наздрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Замѣтить, усмотрѣть. 2) Заглянуть. Не можна і в хату наздріти.
Наси́лу, нар. Съ трудомъ, едва. Насилу десять чоловік його подужали. Стор. Насилу ноги волочу. Мет. 167.
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Рівночасний, -а, -е. Одновременный. Желех.
Тамування, -ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.
Ферфела, -ли, ж. Мятель. Фр. (Желех.).