Замоцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. Укрѣпиться, сдѣлаться болѣе крѣпкимъ. Тютюн замоцувався від неї (горілки).
Заробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зароби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Запачкиваться, запачкаться. Заробився як чорт.
Нагоро́да, -ди, ж. Награда. Нагорода ваша велика на небі. Лопата — заплата, а Бог — нагорода.
Остаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть.
Очеплятися, -пля́юся, -єшся, сов. в. очепитися, -плюся, -пишся, гл. Цѣпляться, уцѣпиться, зацѣпиться, пристать, привязаться. Вона (відьма) давай на його сідать... Очепиться за його, то він і тоска її. А діти як вчепились за шию мені, то й не вступаються. Як очепився я жити у пана, то й живу вже сьомий рік. Як очепиться який біс, що на в-руні кінь ходе, то заграбує коня.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни.
Поблизько нар. = поблизу.
Пожалувати, -лую, -єш, гл.
1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй.
2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший.
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ.
Спокусити, -ся. Cм. спокушати, -ся.