Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати.
1) Порывисто дунуть.
2) Линуть, налить черезъ верхъ.
3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки.
4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула.
5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі.
Заколе́сник, -ка, м. 1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Заколесник загубили і колесо зліта. 2) = колісни́к. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно.
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Ловіть, хату й новий тин.
Праворуч нар. Направо.
Призвід, -воду, м. Примѣръ, руководство. Вони б (діти) не шкодили, та ти призвід даєш. Та майстер на лихі призводи.
Припанитися, -ню́ся, -нишся, гл. = запаніти? Бач, як припанивсь.
Прозвати, -ся. Cм. прозивати, -ся.
Спірно нар. Споро, спорно, успѣшно. У гурті їсться спірно і каша. У дворі плідно, а в коморі спірно. Спірно копає — варт чарку дати.
Стрик, -ку, м. = стрий.