Арештува́ти. Cм. арешто́вувати.
Висок, -ска, м. 1) Високъ, Сивизна на висках. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Ум. височок.
Обхлюпати, -ся. Cм. обхлюпувати, -ся.
Підлицятися, -ця́юся, -єшся, гл. = підлещуватися. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем.
Потирач, -ча, м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. .
Сказати, -жу́, -жеш, гл.
1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш.
2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Сказав нагріти два казани.
3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина!
Сницарство, -ва, с.
1) Ваяніе.
2) Ремесло каретника.
Сторчити, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. Cм. сторчувати, сторцювати.
Торзати, -заю, -єш, гл. = торсати.
Шабашівка, -ки, ж. Предметъ, употребляемый евреями въ субботній день. Горілка-шабашівка.
