Бейкання, -ня, с. Крикъ на звѣря: «а бий!» съ цѣлью прогнать его. Cм. тюкання.
Бочанець, -нця, бочанин, -на, м. (мн. бочане). Житель противоположнаго берега рѣки.
Дубо́чок, -чка, м. Ум. отъ дуб.
Купання, -ня, с. Купанье.
Подоживати, -ваємо, -єте, гл. Дожить (о многихъ).
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Скотарчук, -ка, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. осторонь. Въ сторонѣ. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.
Хватаний, -а, -е. = хапаний. Лучче своє латане, ніж чуже хватане.
Чорнокнижництво, -ва, с. Чернокнижіе, волшебство.
