Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барильний, -а, -е. Принадлежащій боченку, боченочный. Барильний обруч.
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. Греб. 339. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Шевч. Він мене од смерти одволав. Рудч. Ск. І. 128.
Запі́чний, -а, -е. Находящійся за печью, лежащій на печи. Бийтеся, котки, в лапки до запічної бабки, щоб ся догадала да нам вечеряти дала. Рк. Макс.
За́ря́д, -ду, м. Правленіе, у правленіе. Жел.
Зломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать, сломить. Із дерева сього зломити ти мусиш гільку хоть одну. Котл. Ен. III. 19. Ой зломлю я і стопчу я рожу з калиною. Мет. 96. Ми перстенчик зломимо, тобі жони не дамо. Чуб. III. 70. Прудко гонить, голову зломить. Ном. № 5572. 2) Нарушить. Не зломлю... закону. Г. Барв. 95.
Крамкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: каркать. Вх. Уг. 247.
Ле́йстер, -стру, м. Реестръ. Запишіть у лейстри. Мил. 162.
Приплентати, -таю, -єш, припле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Прибрести, притащиться. Відкіля ти у біса приплентав сюди? Стор. МПр. 162. Приплентавсь до нас та й живе. Волоцюга припленталась. Рудч. Ск. II. 10.
Пропоєць, -йця, м. Пьяница. Грин. III. 285.
Чубелів, -лова, м. Родъ стоячаго боченка для пива. Шух. І. 250.