Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отерхати

Отерхати, -ха́ю, -єш, гл. Навьючить. (Гуцульск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЕРХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЕРХАТИ"
Воло, -ла, с. 1) Зобъ. 2) Жирный подбородокъ. Кричить наче за воло вхопили. Ном. № 3458. 3) Подгрудокъ (у быка).
Дзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Течь тонкой струей. Рудч. Чп. 247. Кров дзюрить, булькотить з спини. Ном. № 8173. Рудч. Чп. 247. Так за шию й дзюрить. О. 1862. VI. 57.
Єнера́л, -ла, м. Генералъ. Там сидять поло неї пани-єнерали. Чуб. V. 778.
Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Загалу́нювати, -нюю, -єш, сов. в. загалу́нити, -ню, -ниш, гл. Вымачивать, вымочить или прокипятить въ растворѣ квасцовъ (яйца передъ окраской). Харьк. Аф.
Неладно нар. Безпорядочно; нехорошо; некрасиво. Будь воно неладно! Ном. № 5136.
Обсів, -ву, м. Незасѣянное по недосмотру мѣсто въ полѣ. Лохв. у.
Підважувати, -жую, -єш, сов. в. підважити, -жу, -жиш, гл. Поднимать, поднять съ помощью рычага. Воза підважити. Г. Барв. 177. Дручок той, що підважують віз. Чуб. VII. 404. Дужий: бувало паровицю плечем підважує. О. 1862. VIII. 18.
Смішливий, -а, -е. Любящій посмѣяться. МВ. (О. 1862. III. 57). Давно вже він не бачив свого смішливого приятеля. К. ЧР. 21.
Туркотіння, -ня, с. = туркотання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТЕРХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.