Болячка, -ки, ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. А оно крот болячок в твої печінки. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. 3) — на серці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. 4) — на дубі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Ум. болячечка. Ув. болячище.
Замі́ркуватий, -а, -е. О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Заміркувата пшениця.
Злороб, -ба, м. Злодѣй. Встрѣчено только у Кулиша.
Лі́пше Cм. ліпш.
Обкосити Cм. обкошувати.
Родимий, -а, -е. 1) Врожденный, природный. Гірша відьма вчена, ніж родима. Що б, пане, ваші оці очі (окуляри) Бог на світі подержав, а родимі щоб повилазили. 2) Свой, родившійся гдѣ, уроженецъ. Я тут чоловік родимий. Він наш чоловік родимий. 3) Родимый, родной. Їхав милий край Дунаю та до родимого краю.
Сояшниця, -ці, ж. = соняшниця.
Хрякатися, -кається, гл. безл. Откашливаться. Від люльки хрякається, та й легше у грудях.
Чваніння, -ня, с. Чванство. Та у його трошки єсть чваніння.
Штандара 2, -ри, ж.
1) = штандарина. Ось попробуй який він (ціпок) важкий! — Ого-го! мов наш рубель або штандара добра.
2) мн. Мѣсто подь печью, гдѣ складываются дрова и помѣщаются цыплята, зимой. Побачила баба, що вже до неї йдуть татари, розсипала пір'я по хаті, а сама з Юрком сховалась під штандари.
3) мн. Лари на базарахъ. Крамує то сим, то тим на штандарах.
4) Въ воловомъ возу (при возкѣ сноповъ для расширенія воза): надставка надъ полудрабками въ видѣ длиннаго шеста, лежащаго параллельно каждому полудрабку на двухъ (съ каждой стороны) подставкахъ (крижовницях).