Зазу́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зазуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Покрываться, покрыться зазубринами. Ніж зазубився. 2) Впиваться, впиться (зубами).
Казусний, -а, -е. Казусный. Казусне діло, обізвався таки писарь.
Кріпкенький, -а, -е. = кріпенький. Коник він кріпкенький.
Невістний, -а, -е. Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого.
Незнайомість, -мости, ж.
1) Незнакомство.
2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить.
Обіцятися, -ця́юся, -єшся, гл. Обѣщаться. Він мені обіцявся теличку, та хоч би свинку дав. Обіцявся всім дружкам по перстінку дати.
Примовляння, -ня, с.
1) = приказування.
2) = примова.
Спатися, спиться, гл. безл. Спаться. Йому ніченька не спиться. І світ настав, а Ярині не спиться, — ридає.
Срач, -ча, м. Ретирадъ, нужникъ, отхожее мѣсто.
Стожити, -жу, -жи́ш, гл. Складывать въ стоги. Будуть снопоньки як дрібен дожджик, будуть возити, в стоги стожити.
