Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остудник

Остудник, -ка, м. Растеніе: а) Ononis spinosa. Вх. Пч. І. 11. б) Herniaria glabra. L. ЗЮЗО. І. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТУДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТУДНИК"
Дотовкти́ся, -вчу́ся, -че́шся, гл. 1) Дотолочься. 2) Довозиться.
Ду́ди, дуд, ж. мн. Обшлага на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 13, 20, Шух. I. 153, 161.
За́сов, -ва, м. Засовъ, задвижка. Ум. засове́ць. Трьома засовцями засувала (двері). Мил. 85.
Киснути, -сну, -неш, гл. 1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Харьк. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? ЗОЮР. І. 273. кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. Ном. № 2380. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію. Ном. 3041. 2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути? Харьк. 3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. К. ЧР. 290. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день. Левиц. І. 499. 4)у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути. Мир. ХРВ. 119.
Кряжувати, -жую, -єш, гл. Обтесывать дерево цилиндрами. Чуб. VII. 575.
Окунь, -ня, м. Рыба окунь. окунів ловити = куняти. Хто слухає, а хто окунів ловить. Кв. II. 181. Ум. окунець.
Пакоси, -сів, м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась. К. МБ. III. 260.
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. 1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ. 2)ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Св. Л. 227. Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. Грин. ІІІ. 510 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Рудч. Ск. II. 49. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті. Гол. І. 252. 4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти. Посл.
Хидня, -ні, ж. 1) Хожденіе. Давай ходить в горох!... Ходили і хіднею пшени цю й жито все так зм'яли та стовкли. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 90). Яка тепер хідня! багно по коліна. Черк. у. Звісно хідня моя якая! як отак на негодь та вночі, то і в рів шелеснеш. Екатер. у. 3) Походка. Ну, та й хідня його паскудна. Лебед. у.
Чарствий, -а́, -е́ Черствый. Чарствий хліб. Рудч. Ск. І. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТУДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.