Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбитниця, -ці, ж. Употребл. въ бранномъ выраженіи: щоб тебе безбитниця побила!
Вичовгти, -гну, -неш, гл. Выйти (шаркая ногами). На світанні вичовг з хати на двір.
Відталь, -лі, ж. Время, когда снѣгъ весною таетъ.
З'ї́здити, -джу, -диш, гл. 1) Изъѣздить. З'їздили ми Польщу і всю Україну. Шевч. 221. 2) Заѣздить, утомить ѣздой. З'їздив коника, з'їздив другого. Гол. І. 383. 3) Ударить. З'їздив добре по губах. Котл. Ен. V. 67.
Начепляти, -ля́ю, -єш, гл. Нацѣплять во множествѣ. Рудч. Ск. І. 189. Начепляла собі такого багато намиста, що й шия вгинається. Нацепляла кораликів, щоб її любили. Чуб.
Обережно нар. Осторожно. МВ. (О. 1862. І. 81).
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Пильнування, -ня, с. 1) Стараніе, радѣніе. 2) Высматриваніе; внимательность. Чуб. І. 281.
Підсилювати, -люю, -єш, сов. в. підсилити, -лю, -лиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить, усиливать, усилить. Рк. Левиц.
Родини, -дин, ж. мн. 1) Рожаніе, роды. 2) Празднество по случаю родин. Мил. 21. Ирод на свої родини бенкет справив. Єв. Мр. VI. 21. Ум. роди́нки. Ном. № 9499.