Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ад, а́ду, м. = Пе́кло. Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду. Чуб. ІІІ. 359.
Бетегота, -ти, об. = бетега 2. Вх. Лем. 391.
Гловарь, -ря, м. Верхній косякъ у дверей и оконъ.
Гукани́на, -ни, ж. Крики, окликанія.
Духове́нство, -ва, с. Духовенство. Левиц. КС. 6.
Огулитися, -люся, -лишся, гл. Ошибиться, дать промахъ. Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю. Лебед. у. Ізроду шкапи не купувавши та сам задумав купувати, — чи бач і огулився. Рудч. Ск. II. 276.
Пензель, -зля, м. 1) Кисть (у живописцевъ). Левиц. Пов. 217. Дістав палітру з красками і пензель. Кв. 2) = щітка, которой бѣлятъ стѣны. Черниг. у. Ум. пензлик.
Понасіювати, -сіюю, -єш, гл. = понасівати. Се все понасажував, понасіював дідусь. О. 1862. VIII. 15.
Тако нар. 1) = так. 2) Яко-тако. Кое-какъ.
Шинкарівна, -ни, ж. Дочь кабатчика.