Баламутити, -чу, -тиш, гл.
1) Мутить, возмущать, то же, что и каламутити.
2) Смущать, нарушать покой. Нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспольству.
Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Вовченько, -ка, м. Ум. отъ вовк.
Гарешт, -ту, м. и пр. = арешт и пр.
Збіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зібра́ти, -зберу́, -ре́ш, гл. Собирать, собрать. А за нею голуби літали, вони теє піррячко збірали. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Ярь наша отець і мати: хто не посіє, не буде збірати. Зібрав троянську всю громаду.
Колонист, -та, м. Колонистъ. Тут тих колонистів німців багато. На гетьманських могилах колоністи німці насадили картоплі.
М'я́со и мня́со, -са, с. Мясо. Не буде з тої кози м'яса. Коза наша й мнясо наше. Ум. м'ясце, мнясце́.
Отишити, -шу, -шиш, гл. Усмирить, успокоить.
Паронька, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Туптати, -пчу, -чеш, гл. Топтаться, ходить взадъ и впередъ. Я, прийшовши із дороги, тупчу коло хати.