Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвільний, -а, -е. Угнетенный, лишенный свободы.
Брити, брию, -єш, гл. = голити.
Вата́г, -га, м. 1)ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Рудч. Чп. 53. Він за ватага в заброді разом був три годи. Мкр. II. 30. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком. Шух. І. 189.
Відкалатати, -таю, -єш, гл. Отзвонить.
Заяло́зитися, -жуся, -вишся, гл. Засалиться.
Купчак, -ка, м. Гвоздика, Tagetes erecta. О. 1861. XI. 29. Василечок, одбившись від свого роду, других василечків, що їх заступили задирливі купчаки, побратався з жменею конопель. МВ. ІІІ. 138. купчак дикий, болотний. Раст. Bidens tripartita. Вх. Пч. І. 9.
Наменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = найменувати.
Параліж, -жа, паралюш, -ша, м. Параличъ. Чуб. І. 35.
Сміхун, -на, м. Часто смѣющійся. Cм. смішко, сміюн.  
Султан, -на, м. Султанъ. Ум. султанчик.