Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видурювати, -рюю, -єш, сов. в. видурити, -рю, -риш, гл. Выманивать, выманить.
Відмічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Вовчук, -ка, м. Молодой волкъ. Рудч. Ск. І. 129.
Жартівни́к, -ка, м. Шутникъ.
Лоза́, -зи, ж. 1) Раст. лоза. Їж, козо, лозу, коли сіна немає. Ном. № 2410. Люде гнуться, як ті лози, куди вітер віє. Шевч. 80. 2)цареградська. Раст. Elaegnus hortensis. ЗЮЗО. І. 121. 3) Розга. 4) Весенняя хороводная игра, въ которой играющіе становятся в ключ, съ одного конца котораго двѣ дѣвушки подымаютъ руки, подъ которыми пробѣгаетъ крайняя играющая противоположнаго конца и тягне за собою увесь ключ, при чемъ поются принадлежащія этой игрѣ пѣсни. Такія-же точно игры (но съ другими пѣснями) — въ смородину и ключ. (Лубен. у.). Мил. 53. плести лозу — варіація этой игры въ Переяс. у. КС. 1887. VI. 480. 5) довга лоза. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Чуб. III. 105, Ив. 66, КС. 1887. VI. 480. Ум. лізка (ло́зка), лізонька (Маркев. 132), (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками. Чуб. V. 187.
Обновити, -ся. Cм. обновляти, -ся.
Порізнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздѣлиться; разойтись. ЗОЮР. І. 259. Вони порізнились собі й стало три двори, а перш був один великий. Новомоск. у. Ми з чоловіком чотирнадцять год жили, а тепер прийшлося, — порізнилися. Луб. у.
Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Ф'юкадло, -ла, с. Иволга, Oriolus galbula. Вх. Уг. 278.
Шипучий, -а, -е. Шипящій. Наймичка принесла шипучий самовар. Левиц. Пов. 60.