Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заблі́яти, -лі́ю, -єш, гл. Объ овцѣ: заблеять. Вівця забліє. Шух. І. 89.
Завідь, -воді́, ж. Въ выраж.: чо́боти зши́ти під за́відь, т. е. такъ, что каблукъ пришить дратвою, образующею рубецъ сверху надъ каблукомъ. Черном.
Кобилянка, -ки, ж. 1) = кобилярка. Вх. Уг. 245. 2) = кобилинець. Вх. Лем. 426.
Мо́мот, -та, м. 1) Заика. 2) Бормотунъ.
Панва 2, -ви, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви. Міусск. окр.
Понахвачувати, -чую, -єш, гл. = понахапувати.
Пороспещувати, -щую, -єш, гл. Избаловать (многихъ). Пороспещували ви дуже своїх дітей.
Почухати, -хаю, -єш, гл. Почесать (зудящее мѣсто). Біда з ними, — каже, почухавши потилицю. Стор. МПр. 44.
Спусковатий, -а, -е. О палкѣ, бревнѣ: суживающійся къ концу. Н. Вол. у.
Тучний 1, -а, -е. 1) Жирный. Тучні ягнята. К. Псал. 263. 2) Плодородный. Земля тучна. К. Псал. 239.