404 error!

Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Ном. № 13403. Кожух викинув од молі провітрювати. Г. Барв. 335. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Левиц. І. 196. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Ном. № 13115. Із ряду і сього не викидають. Ном. №5711. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. Черниг. у. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Мил. 88. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Грин. III. 432. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. ЗОЮР. І. 319. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. Вас. 191. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Грин. ІІ. 153. Мені на очі викидають, що нас хати нема. Г. Барв. 433. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? Грин. II. 81. Рудч. Ск. І. 61. 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Г. Барв. 147. Мил. 93. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. Грин. І. 6 — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! Мил. 104. 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки. Грин. I. 190.

Відхибнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. Я одхибнувсь кудись, а пастухи кавуни красти. Волч. у.

Довг, -гу, м. Долгъ. Узяв його дідько за старий довг. Ном. № 8314. Голод мутить, а довг крутить. Ном. № 10654. Ум. Довжо́к. Чуб. V. 1095.

Духо́вий, -а, -е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4.

Золотісінький, -а, -е. Совершенно золотой. Употр. какъ ласкательное. Моя матінко, моя золотісінька! Мил. 200.

Намоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки. Шевч. 328.

Скаля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. Желех. 2) Лучина, щепка. Вх. Зн. 63.

Сморщок, -щка́, м. = сморчок? Щоб тобі довіку було там сморщком сидіти. Г. Барв. 120.

Тягуля, -лі, ж. Родъ рыболовной сѣти. Браун. 13.

Шпіклір, -ра, м. = шпихлір. Винниц. у.