Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зарина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зарину́ти и зарну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, потопать, затонуть. Ті (Петро й Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи. Чуб. І. 158. Нехай тут зарне́ на дно моря.
Мотили́ця, -ці, ж. 1) Болѣзнь: овечій вертежъ. Cм. метелиця. 2) Вощинная моль. Та й сього року мотилиці багато: котрий ні відкриєш вулій, в кожнім найдеш. Уман. у.
Обливальник, -ка, м. Парень, обливающій водой въ обливаний понеділок. Желех.
Писнява, -ви, ж. Пискотня. Тут діти таку писняву підіймають. Волч. у.
Погоїти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш. Черниг. у.
Подув, -ву, м. = подмух. Желех.
Поповчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Учиться достаточно много, долго. Поповчивсь і я чимало, та не дуже навчився.
Пристригати, -га́ю, -єш, сов. в. пристри́гти, -стрижу, -жеш, гл. Пристригать, пристричь. Пузирці ножичками пристригають.
Пуджівно, -на, с. = пужално. Вх. Зн. 57.
Харпачина, -ни, м. = харпак.