Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багнисто нар. Болотисто, топко, грязно. Тут дуже багнисто, — не можно проїхати. Полт.
Бильчак, -ка, м. Бревно изъ цѣльнаго дерева, деревянный брусъ.
Димаре́вий, дима́рний, -а, -е. Относящійся къ дымовой трубѣ.
Заса́дистий, -а, -е. Плотный, дюжій. Вх. Лем. 417.
Зорниця, -ці, ж. = зірниця. Тоді козак од дівки йде, як зійде зорниця. Чуб. V. 93.
Натикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. натикати, -каю, -єш, гл. 1) Натыкать, натыкать. Натикала за намітку земної рути. Чуб. V. 1132. 2) Натыкать, наткнуть на что. Мухариці дрібненької не наток би на удку. Вх. Зн. 40.
Опухати, -ха́ю, -єш, сов. в. опух(ну) ти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть. Поки багатий стухне, то вбогий опухне. Ном.
Підгледіти, -джу, -диш, гл. = підглядіти.
Услухнути, -ну, -неш, гл. Послушаться кого. Услухнув мене. Вх. Лем. 476.
Хиря, -рі, ж. Болѣзнь. Употребл лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. такий, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиря-хиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. Шевч. 229. годити, як хирі. Сильно угождать. Як тій болячці, як тій хирі громадою годили тому борцеві. Шевч. 569. на хи́рю. На бѣду. А кайзак нахирю та на тяжке лихо любенько та тихо і вкрав ту сокиру. Шевч. 436. матері їх хи́ря! Ругательство. Шевч. 168.