Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орудування

Орудування, -ня, с. Завѣдываніе, руководство, управленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДУВАННЯ"
Глейок, -йку, м. 1) Ум. отъ глей. 2) Смѣсь охристой глины съ пескомъ (красящее вещество). Вас. 182.
Забі́чи, -біжу́, -жи́ш, гл. = забігти.
Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Котл. Ен. VI. 59. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають. Рудч. Ск.
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Обвиняний, -а, -е. Обвитый, обмотанный. Свічка у світилки у руках, обвиняна хусткою. Мет. 186.
Поперетісувати, -сую, -єш, гл. Перетесать (во множествѣ).
Простудитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Охладиться. 2) Простудиться. Простудилася ти, молодице, промовив він. Левиц. Пов. 221.
Упустити Cм. упускати.
Цвяхувати, -хую, -єш, гл. Обивать гвоздиками для украшенія.
Черк II, -ку, м. Мигъ. Встрѣчено у. М. Вовчка: Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля і у той самий черк і собі посмутилися. МВ. ІІІ. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРУДУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.