Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бородавник, -ка, м. Раст.: a) Clematis Vitalba L. ЗЮЗО. І. 119. б) Psilonema calycinum. ЗЮЗО. І. 133. в) Scleranthus annuus. Вх. Пч. І. 12.
Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили. Ком. Пр. № 95.
Запропа́де нар. Напрасно. Ти служиш нам не запропале, тобі я добре заплачу. Котл. Ен. V. 47.
Значкий, -а́, -е́ Мѣченый, замѣтный. имѣющій знакъ.
Лата, -ти, ж. 1) Длинная жердь, перекладываемая въ горизонтальномъ направленіи поперекъ стропилъ. Яка кроква, така й лата. Ном. № 10403. У причілку його хати на високій латі плахта висіла червона. 2) Заплатка, вставка. І дівчина його любить, хоч лата на латі. Шевч. 165. 3) мн. лати. Отрепье, рубище. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії итти. Гол. І. 44. Наші лати переходять панські шати. Ном. № 1615. Багатий на лати та на дрібні сльози. Шевч. 134. Коли б ти, сестро, так робила, ти б в таких латах не ходила. Чуб. V. 916. Ум. латка, латочка. Употребляется почти исключительно во 2-мъ знач. Свитина вся була в латках. Котл. Ен. І. 32. Будь мудрий: натягай маленьку латку на велику дірку. Ном. № 9009. Иногда значитъ пятно: Побитий чоловік лежав на землі, під їм і біля його була латка крови чимала, так кружалка така велика. Екатер. у. Также небольшая грядочка. Посадила маленьку латочку цибулі. Черниг. у.
Облячи, -ля́жу, -жеш, гл. = облягти. Желех.
Призвичаїти, -ся. Cм. призвичаювати, -ся.
Рантуховий, -а, -е. Изъ тонкой бумажной ткани. Сорочка рантухова. Федьк. Пов. 5.
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав. Ном. № 7050.
Сукняночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сукнянка. 2) Платьице? Зеленая сукняночка ізлежиться, червонії черевички пилом припадуть. МУЕ. III. 131.