Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орудування

Орудування, -ня, с. Завѣдываніе, руководство, управленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДУВАННЯ"
Вузол, -зла, м. 1) Узелъ. Лікарям чи поможись, чи не положись, а вузол розв'яжись. Ном. № 8339. 2) Узы, связь. Ум. вузлик, вузличок.
Наперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ. Желех. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили. Харьк. г.
Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня. Чуб. VII. 394.
Овчина, -ни, ж. 1) Овчина, овечья шкура. 2) мн. Овечья шуба. Із якої се причини вбралась теща у овчини? Н. п.
Подоїдати, -да́ю, -єш, гл. Доѣсть (многое).
Порозмуровувати, -вую, -єш, гл. Разобрать каменныя стѣны (во множествѣ).
Поросплачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Расплатиться (о многихъ).
Пробрязчати, -чу́, -чи́ш, гл. = пробрязкати.
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Фацарити, -рю, -риш, гл. = капарити 2. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРУДУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.