Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гулюма́ха, -хи, ж. Большая шишка. Лохв. у.
Друга́к, -ка́, м. 1) Теленокъ или жеребенокъ на второмъ году жизни. 2) Второй рой, вышедшій въ то-же лѣто изъ одного и того-же улья.
Запі́р, -по́ру, м. 1) Запоръ (у двери и пр.). 2) Задержка, преграда. Вчинився запір на ріці. Вх. Зн. 20. 3) Рулевая часть байдака. Черк. у. 4) Проклятіе, бранное слово. Вх. Лем. 416.
Змордувати, -ду́ю, -єш, гл. Измучить, изнурить. Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая: коня змордуєш. Мет. 32.
Кусі! Cм. кусати.
Надожда́ти Cм. наджидати.
Півголосом нар. Въ полголоса. Желех.
Проклинути, -ну́, -не́ш, гл. = проклясти. Бо я твою долю давно проклинула. Грин. III. 394.
Склонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. склони́тися, -нюся, -нишся, гл. Склоняться, склониться, наклоняться, наклониться, кланяться, поклониться. Ввічливо склонившися до гостей, він одійшов од хазяйки. Левиц. І. 461. Зося склонилась до всіх. Левиц. І. 491.
Упірати, -раю, -єш, сов. в. уперти, упру, -реш, гл. 1) Втаскивать, втащить. втянуть. Упер у хату мішок. 2) Втискивать, втиснуть. Де воздух в, туди вже нічого не впреш, хиба його попереду випреш. Ком. В. II. 15.