Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беззахистний, -а, -е. Безпріютный. Беззахистні люде, що з голоду мруть. Мир. ХРВ. 348.
Вивчити, -ся. Cм. вивчати, -ся.
Вутюхна, -ни, ж. = вутка. Грин. ІІІ. 112.
Гуркотли́вець, -вця, м. Лѣсной голубь, дикій, сизый голубь, Columba oenas. Вх. Пч. II. 9.
Павутиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. І. 9.
Побігнути, -гну́, -неш, гл. = побігти. Побігне із костела.  
Повертітися, -чу́ся, -тишся, гл. Повертѣться. Повертілись перед очима та й круть за двері. МВ. І. 112. То оце вискочить із лісу козак, повертиться, повертиться на коні перед Жаботином, та знов і поїде в ліс. ЗОЮР. І. 282.  
Поспонувати, -ную, -єш, гл. Ругать, поносить. Вх. Зн. 54.
Роспалювати, -люю, -єш, сов. в. роспали́ти, -лю, -лиш, гл. 1) Разжигать, разжечь. Роспалити люльку. Кв. Своє серце распаливши.... Чуб. III. 21. Мене розбой распалив: хоть би батька, то б убив. Чуб. V. 741. 2) Растопить (печь), развести (огонь). Вона в печі роспалила. МВ. ІІ. 25. Наймит роспалив багаття. Левиц. Пов. 109.
Свекрушин, -а, -е. Принадлежащій свекрови. Г. Барв. 437.