Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братовбивство, -ва, с. Братоубійство.
Вимотати, -ся. Cм. вимотувати, -ся.
Воробня, -ні, ж. соб. Воробьи. Желех.
Галапуп, -па, м. = голопуцьок? Вх. Пч. І. 14.
Дола́зити, -ла́жу, -зиш, сов. в. долі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Долазить, долѣзть. 2) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. От і долізла до якогось писарчука у тяжиновому халатику. Кв. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.
Дя́ченько, -ка, м. Ум. отъ дяк.
Живоси́лом нар. Насильно. Схотів мене, моя матінко, живосилом на оберемок та й потаскав у кущі. Харьк. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх. МВ. ІІ. 111. Живосилом не повінча.
Зво́ди, -дів, м. мн. Очная ставка. зво́ди зво́дити. Давать очную ставку. Екатер. у.
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне. Г. Барв. 195.
Удавати, -даю, -єш, сов. в. удати, удам, -даси, гл. 1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. МВ. І. 76. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Стор. Дурень удавав, буцім-то йому не хотілось продавити тієї шкури. Стор. І. 65. Удав, що спить. Чуб. 2) Прикидываться, прикинуться чѣмъ, корчить изъ себя что. Добрий воїн і душа щира козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. К. ЧР. Удає з себе пана. 3) Преимуществ. сов. в. Удачно сдѣлать, выполнить. Камен. у. Співала би співаночки, та не вмію вдати.... будуть ся сміяти. Гол. IV. 466. На самоті чого не вдаси, а в гурті як не той. Св. Л. 207. Яких буханців, книшів було вдам. Г. Барв. 108.