Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блискати, -каю, -єш, гл. 1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. МВ. І. 141. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Грин. ІІІ. 308. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають. Греб. 401. 2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба. Канев. у.
Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син. Грин. ІІІ. 141.
Грідушки́(-шок,, ж?). Переднія части кептара. Шух. І. 122.
Зашморгнути, -ся. Cм. зашморгувати, -ся.
Квасити, -шу, -сиш, гл. 1) Квасить. 2) Окислять. 3)губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи. Сніп. 22.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Оксамитовий, -а, -е. = оксамитний. Левиц. Пов. 97. Оксамитові жупани. Шевч. В оксамитовій траві. Щог. B. 104.
Підсудник, -ка, м. Подсудимый. Ваш підсудник. К. Бай. 120.
Риндзя, -зі, ж. Телячій желудокъ. Вх. Зн. 59.
Шальвіра, -ри, м. Мошенникъ, плутъ. Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого. Брацл. у.