Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опукуватий

Опукуватий, -а, -е. = опуклий. Бочка опукувата. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУКУВАТИЙ"
Березінь, -зня, м. = березіль. Гн. ІІ. 211.
Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор.
Дрібноли́стий, -а, -е. Мелколистый. Дрібнолиста груша. МВ. ІІ. 74.
Квапливість, -вости, ж. Поспѣшность.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ. Чуб. VII. 415.
Освіданий, -а, -е. Опытный. На похороні готували обід освідані дві молодиці. Рк. Левиц.. Cм. досвідчений.
Похнюпий, -а, -е. Опустившій голову, угрюмый.
Репіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години. Вх. Зн. 59.
Сукно, -на́, с. Сукно. ЗОЮР. І. 16. Купи ж, моя мати, сукна голубого, та покриєш, моя мати, мене молодого. Чуб. V. 365. Ум. суконце.
Фастиско, -ка, с. = бур'ян. Вх. Зн. 74. Cм. хваст.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.