Бузя, -зі, ж. Дѣтск.
1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша.
2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора).
Вакелія, -лії, ж. Раст. Polyporus fomentarius, губка огнивная. Губка, труть. Cм. векелия.
Гармонія, -нії, ж.
1) Гармонія. І гармонія, і сила, — музика та й годі!
2) Музыкальный инструменты гармоника.
Недбалість, -лости, ж.
1) Нерадивость, нерачительность, небрежность. Аже ж Петро своєю недбалістю пропав.
2) Беззаботность, безпечность.
Приласкувати, -кую, -єш, гл. Ласкать. Треба вола приласкувати, як запрягаєш.
Розбогарадити, -джу, -диш, гл. Выпросить, раздобыть. Де б його розбогарадити грошей.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Скавло, -ла Визгунъ. Годі тобі скавучати! Ич, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги.
Сон, сна и сну, м. 1) Сомъ. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? То лях, мостивий пан, од сна уставав. сон не береться. Не снится. Хата біла, постіль мила, і сон не береться. 2) Сновидѣніе. Одної ночі приснивсь мені сон. Сон мара, Бог віра. рябо́ї кобили сон росказує. Чепуху городить. 3) род. со́ну, также: сон-зілля, сон-трава, род. сон-зілля, сон-трави. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. б) Anemone pratensis L. в) — білий. Anemone sylvestris. Щоб на той рік діждати сону топтати. Молода сестра сон-траву ірвала. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Ум. со́ник, соно́к, со́ненько. сонько́. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!... Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю.
Тікати 2, -каю, -єш, гл. Бѣгать тічкою. Вовки од Ганни Зачаття аж до Водохрища тікають, а на Водохрещі розскакуються.
