Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бордюг, -га и бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Шух. I. 84. Вх. Зн. 4. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. Гн. II. 222. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ. Камен. у.
Запхи́кати, -каю, -єш, гл. Захныкать.
Миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь. Н. Вол. у.
Накупля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = накупити. Багато чого накупляли на ярмарку. Черниговск. у.
Несподівано нар. Неожиданно; нечаянно.
Перелагоджувати, -джую, -єш, сов. в. перелагодити, -джу, -диш, гл. Передѣлывать, передѣлать. Перелагодити воза треба.
Приліплювати, -люю, -єш, сов. в. приліпити, -плю́, -пиш, гл. Прилѣпливать, прилѣпить, приклеивать, приклеить. Одірвав клаптик бомажки і приліпив її лоєм до дна чарки. Ком. II. 8.
Утікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Уходити 1 Cм. увіходити.
Фільварок, -рку, м. Ферма, загородный домъ. Тепер би нам наперти.... на панські замки, на двори й фільварки. К. ЦН. 210.