Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брухо, -ха, с. Брюхо. Бодай тобі, мухо. розсілося брухо. Чуб. ІІІ. 247.
Зале́сливий, -а, -е. Льстивый.
Зуспіти, -пію, -єш, гл. Встрѣтить. Ми першого очима зуспіли Чайченка. МВ. ІІ. 95. І не счулась, як зуспіли дніпрові дівчата. Шевч. 359.
Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл. 1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька. Н. Вол. у. 2) Стучать, стукнуть. 3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють. Харьк. г. 4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати. Ном. № 9075. 5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи). 6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала. Новомоск. у. Залюбовск.
Метли́ще, -ща, с. Палка къ метлѣ.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад. Харьк.
Попереїздити, -джу́, -ди́ш, гл. Переѣхать (во множествѣ).
Попідсолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Пригатити Cм. пригачувати.
Розчервонітися, -ніюся, -єшся, гл. Раскраснѣться. Розчервонілось лице. Левиц. І. J. 67. Чого се так розчервонілась, наче хто вибив? МВ. (О. 1862. III. 61).