Аби́, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! 2) Аби́-де. Гдѣ бы то ни было, гдѣ-нибудь, гдѣ попало. Та я абиде захропу. 3) Аби́-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было. В Лубенщині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли. 4) Аби́-куди. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало. Неси сміття аби-куди! 5) Аби́-то. Лишь-бы, какъ-нибудь, такъ себѣ, шутя. Він усе робить аби-то. 6) Аби́-хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякій. Та це і аби-хто зробить. Побить, то й аби хто знайдеться, — от инше діло пожалувать. 7) Аби́-чий. Чей-нибудь, чей-бы то ни было. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. 8) Аби́-що. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было. Та будеш там робити аби-що, — от, аби не гуляти. Нехай тобі аби-що! А чтобъ тебѣ! Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человѣкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія. Дав таке аби-що, — тільки на смітник викинути! От, якесь аби-що! а величається мов яка цяця! 9) Аби́-як. Какъ-нибудь, какъ попало. Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись аби-як не гоже. Ти все робиш тільки аби-як. 10) Аби́-який. Какой-нибудь, какой попало. Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак. 11) Съ отрицаніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: Це чоловік не аби́-який, т. е. не изъ заурядныхъ. Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не аби-що він.
Братанець, -нця, м. = братанич.
Відколи нар.
1) Съ какихъ поръ. Відколи пішов, та й нема.
2) Съ тѣхъ поръ, какъ. Ще не чула, одколи живу на світі.
Души́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Задыхаться.
Малоси́льний, -а, -е. = малосилий. Оженив мене малолітнього, малолітнього, малосильного.
Мости́вий, -а, -е. 1) Милостивый. Мостивий пане! 2) Именитый, знатный. Орудують пани мостиві людьми, як бидлом. Не цареві мостивому, не пану в палаті, а тобі, єдиний друже, хочу одспівати мою думу...
Потенетити, -чу, -тиш, гл. При покраскѣ: покрыть легкимъ просвѣчивающимъ слоемъ краски. Потенетив сяк-так стіл хварбою. Позолота така — потенетив та й годі.
Притикати I, -ка́ю, -єш, сов. в. приткати, -тчу, -тче́ш, гл. Притыкать, приткать, выткать еще нѣкоторое количество.
Прочитати, -та́ю, -єш, гл. Прочесть. На тобі книжку, щоб ти прочитав. Женися, женися, щоб ся люде зглядали, щоб за тобою псалтирь прочитали.
Ремінець, -нця, м.
1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ.
2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы.