Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзя́вкати, -каю, -єш, гл. Одн. в. дзя́вкнути, -ну, -неш, гл. Тявкать, тявкнуть.
Дренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = деренчати. Голос їй дренчить. Св. Л. 103. Панотець давно хріп, аж вікна дренчали. Св. Л. 13.
Зав'Язник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta.
Загінча́й, -ча́я, м. = погонич (при плугѣ). Вх. Зн. 18.
Конечний, -а, -е. Непремѣнный, неизбѣжный, безотлагательный.
Кревний, -а, -е. Кровный. Упирь і непевний усім відьмам родич кревний. Ном. Кревна родина.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Нех нар. = нехай. Котрі нас розлучять — нех їх Бог карає. Чуб. V. 315.
Уколупати Cм. уколупувати.
Чик I, -ка, м. пт. Lanius, сорокопутъ. Вх. Лем. 482.