Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмірати, -раю, -єш, сов. в. відмерти, -дімру, -реш, гл. 1) Умирать, умереть, перемирать, перемереть. Більш як двісті чоловіка сього року відмерло в нашій волості. Багато бджіл повиприскало й одмерло. Васильк. у. 2) Обмирать, обмереть и потомъ снова возвратиться къ жизни. Було, послі почую, що люде одмірали. Чому в нас не одмірають? Я пішла б роспитала про свого (покійного) дідуся. Г. Барв. 362.
Заворо́тень, -тня, м. 1) Колѣно, изгибъ рѣки. Павлогр. у. 2) Холощенный, оскопленный бычокъ. Мнж. 180.
Залюби́ти, -ся. Cм. залю́блювати, -ся.
Зуски нар. = дзуски.
Каптуровий, -а, -е. Относящійся къ каптуру.
Наштрикнути, -ся. Cм. наштрикувати, -ся.
Нити II. Cм. нить. 2.
Поквапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Поспѣшить, поторопиться. 2) Польститься. Але не багато значних панів поквапилось до неї в гості. Левиц. І. 491.
Порострощувати, -щую, -єш, гл. Разбить въ дребезги (во множествѣ).
Тугонька, -ки, ж. Ум. отъ туга.