Вертати, -та́ю, -єш, сов. в. верну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Возвращать, возвратить, вернуть. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Верни моє, візьми своє. Верни, верни, милий Боже, моє дівування.
2) Возвратиться. Я ждатиму, доки вони не вернуть з міста.
3) Поворачивать, заворачивать. Туди мою головоньку що вечора верне. Гей, верни, Касяне, круто. Куди не верни, наткнешся на тин.
4) Выворачивать, выворотить, воротить, съ силой двигаться впередъ. Де ся взялася да із моря синя хвиля: верне да верне всяку рибу ізо дна. Правда зі дна моря верне. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Як узяв скот вернути із того яйця: верне та й верне.
5) Сваливать, свалить, сбрасывать, сбросить. Пшенишне, гречишне — верни вмісто.
Домари́тися, -ри́ться, гл. безл. Находиться дома. Як сі домарило?
Замогти́ Cм. замогати.
Кітлярка, -ки, ж. Жена мѣдника. Ум. кітля́рочка. Моя мати не кітлярочка, я не кітлярчина дочка. Я кітлів не латала, щобим по грошу брала.
Ліпни́к, -ка, м. = ліпак 2.
Оденутися, -нуся, -не́шся, гл. Одѣться. Оденулась молодая та й мелькнула з хати.
Парити, -рю, -риш, гл.
1) Парить, распаривать, размачивать, размягчать на огнѣ, въ горячей водѣ. А свекорко дубиноньку паре. Білі руки в окропі парить. Кадук парив твою матір.
2) безл. Парить. Душно, так і парить.
3) Бить розгами. Цю Ганну раз таки і в волости парили.
Приклепка, -ки, ж. = прикліп. Лихо приклепки шукає.
Споживати, -ва́ю, -єш, сов. в. спожити, -живу, -веш, гл. Употреблять, употребить (въ пищу), потреблять, потребить. Споживайте, коли вам Бог судив. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити і з панами добрими спожити. споживайте здоро́ві! Кушайте на здоровье.
Шикувати, -ку́ю, -єш, гл. Строить въ ряды. Шикувати до бою військо.