Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опівзати

Опівзати, -за́ю, -єш, гл. Сѣсть верхомъ на коня. Опівзав коня. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІВЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІВЗАТИ"
Батожити, -жу, -жиш, гл. Бить кнутомъ.
Бездільник, -ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.
Горда́, -ди́, ж. = Орда. АД. І. 117. Наступає горда. Лукаш. 123.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Животи́ння, -ня, с. Внутренности. З дині треба викинути животиння. Лебед. у.
Зага́воронитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Прилуц. у.
Недуга, -ги, ж. Болѣзнь, недугъ. Не смерть страшна, а недуга. Ном. № 8154. у недузі лежати. Быть, лежать больной. Там Маруся в недузі лежала. Грин. III. 234. Я аж два дні пролежала в недузі. Г. Барв. 299.
Паща, -щі, ж. Пасть.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно. Вх. Уг. 265.
Ромен, -ну, м. = роман 1. Ромен-зілля, ромен-зілля по дорозі розстилається. Чуб. V. 278.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПІВЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.