Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опівзати

Опівзати, -за́ю, -єш, гл. Сѣсть верхомъ на коня. Опівзав коня. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІВЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІВЗАТИ"
Горне́шник, -ка, м. Тряпка, которою беруть горячій горшокъ изъ печи, тоже, что и ганчірка. Камен. у.
Досвітча́нка, -ки, ж. Дѣвушка, ходящая на до́світки. Торішньої зіми аж три досвітчанки ходило до нашої баби на попрядки, на досвітки. Васильк. у. Саме глупої ночи пішли ми з підотаманчим досвіток разганять, але на досвітках було тільки чотирі дівчат досвітчанок та й годі. Васильк. у.
Збрата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Сдружиться.
Надті́сувати, -сую, -єш, сов. в. надтеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Надтесывать, надтесать. Желех.
Обминати, -на́ю, -єш, сов. в. обмину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обходить, обойти, пропускать, пропустить. Обминає Ганна великі биті шляхи, іде вона ярами та долинами. Левиц. І. 62. Кругом тебе живуть воріженьки, та нікуди обминути. Мет. 60.
Пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Святити, -чу́, -тиш, гл. Святить. Коли не прийду до церкви, то все паски святять. Ном. № 168. 2) Рукополагать.
Сміхотня, -ні, ж. Хохотъ, смѣхъ (многихъ).
Утопленик, -ка, м. Утопленникъ. Ховаючи втопленика, поливають його водою — щоб дощ був. Ном. № 290.
Чке-чке-чкоу! меж. Зовъ свиней. Радомысл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПІВЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.