Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвладність, -ности, ж. Безсиліе, слабость, немощность. Желех.
Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати. Желех. Вх. Зн. 10.
Давня́шній, -я, -є. = Давнішній. Давняшня знакома. Рудч. Ск. II. 158.
Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. Сим. 185. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки. Борз. у.
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Започина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. започа́ти, -чну́, -не́ш, гл. Начинать, начать. Мусимо, любі земляки, заходитись укупі всі живі коло тієї праці, що започали наші предки. К. ХП. 134.
Злебені́ти, -ню́, -ниш, гл. Попасть, схватить. Зараз жид злебенив його та й заправив у поштарі. Мир. ХРВ. 4.
Летя́жний, -а, -е. = нетяжний.
Невдатність, -ности, ж. Неумѣлость, неспособность.
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти. К. МБ. II. 131. 2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила. К. Псал. 38.