Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться.
Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких.
Жалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. 1) Жаловаться. Жалкується на ногу. Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю. 2) Плакаться, сѣтовать, От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги. От життя моє! жалкується. 3) Пенять. Будуть на мене жалкуватися люде.
Женти́чник, -ка, м. Употребляющій въ пищу сыворотку.
Костуряка, -ки, ж. Ув. отъ ко́стур.
Лантуховатий, -а, -е. Мѣшковатый, неповоротливый. Ото ще Андрій лантуховатий!
Ло́тра, -ри, ж. Развратница. Вона городська лотра.
Оголони, -нів, м. мн. У лошадей на деснахъ пузыри, опухоли.
Окладати, -даю, -єш, гл. = обкладати. Труну дорогими сукнами окладали.
2) Бить. Виломив сі, витесав бучок відзніковий, як прийшов до хати дяки окладати. Ребра києм окладати.
Позаплутуватися, -ту́ємося, -єтеся, гл. Запутаться (во множествѣ).