Дякі́вський, -а, -е. Свойственный дьячку. Не кидавсь дяківської натури.
Носили, -сил, с. мн. Носилки. Ледве на носилах донесли.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату.
2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать.
3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная.
4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Попаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Побыть пономаремъ.
Присідка, -ки, ж. = поверхниця 2.
Притин, -ну, м. Убѣжище, пристанище. Рветься душа, бо нема для неї притину на землі.
Прохолодати, -да́ю, -єш, гл. Простыть, остыть.
Розмахати, -ся. Cм. розмахувати, -ся.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.