Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опара

Опара, -ри, ж. Опара для печенія хлѣба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАРА"
Бедзвін, -на
Верія, -рії, ж. = верея. Желех.
Вор'Я, -р'я, с. = вір'я. Козел. и Борз. у. Через вор'є перелізти, зараз і в леваду. О. 1862. VII. 34.
Заграни́шний, -а, -е. Заграничный.
За́зімки, -ків, м. мн. Начало зимы, заморозки, первые холода. Екатер. у. Берд. у. У Мнж., 180: послѣдніе заморозки.
Змерлий, -а, -е. Умершій.
Повиняньчувати, -чую, -єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала. Богодух. у.
Тверезяка, -ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ. К. ЦН. 277.
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.
Чепеля, -ляти, с. = чепелик. Дурному теляті не давай чепеляти, бо заріжеться. Чуб. І. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.