Ая́й, меж. Ай!
Бухинка, -ки, ж. = буханець. Понесли.... гарячую м'яку бухинку. Ум. бухиночка.
Відсіль, відсіля, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. Недалеко відсіля спасається пустельник.
Деру́н, -на́, м. 1) Грабитель. Піп-дерун дере і з живого, і з мертвого. То такий дерун, що з Xриста зняв би. 2) Взяточникъ. 3) Чесальщикъ шерсти. Ум. Деруне́ць.
Ло́сенько, -ка, с. Ум. отъ лось.
Ме́ртво нар. Мертво. Було якось тихо й мертво на світі, ніби само небо вже дрімало.
Недвига, -ги, об. Неподвижное существо. .
Скрізь нар. Вездѣ. Скрізь добре, де нас нема. Скрізь гармидер та реготня в хаті і на дворі. 2) Всегда, постоянно. Він скруозь так робить, — так і вчора й позавчора було.
Спиняти, -няю, -єш, сов. в. спини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Ой гуляла, волю мала, мати не спиняла. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Колись і моя копійка не щербата була.
2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ.
3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина.
4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць.
5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька.
