Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бульбулькання, -ня, с. = булькання. О. 1862. VII. 72.
Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Лис. ІІІ. № 7. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Г. Барв. 242. Вистигти на Божу службу. Г. Барв. 156. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Ляща́ння, -ня, с. Пронзительный, рѣзкій говоръ, крикъ. Крики, співи, стоголосе лящання. Мир. ХРВ. 269.
Намина́чка, -ки, ж. Потасовка.
Нетіпанка, -ки, ж. Неопрятная, неряха. В мене жуінка нетіпанка і хуісту не має. Чуб. V. 1137.
Побурити, -рю, -риш, гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451.
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Похвальшувати, -шу́ю, -єш, гл. = пофальшувати.
Смутість, -тости, ж. Унылость, грустное расположеніе. Більше смутости, як радости. Ном. № 9854.
Шкиринда, -ди, ж. Корга старая. Мнж. 194.