Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. Драг. 25. У діда із очей аж дві сльози викотились. Стор. І. 121.
Докури́ти, -ся. Cм. докурювати, -ся.
Зго́дом нар. Спустя нѣкоторое время, погодя. Коли трохи згодом дзвонок — дзелень! дзелень! Рудч. Ск. I. 76.
Лі́лія, -лії, ж. = лилея.
Навибіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Навибирать.
Надсми́кати Cм. надсмикувати.
Перегінка, -ки, ж. Часть овчины? ЗЮЗО. II. 547.
Півторачок, -чка, м. Ум. отъ півторак.
Причепитися, -плюся, -пишся, гл. Прицѣпиться; пристать, привязаться. Причепився, як реп'ях. Ном. № 2744. Вона як причепилась до його: «Скажи таки, чоловіче!» Рудч. Ск. І. 208.
Терниця, -ці, ж. = терлиця. Чуб. VII. 409. Грин. III. 679. Така, що постав сім терниць, то переб'є. Ном.