Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить. Ном. № 14321.
Друкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Печатать.
Дужень, -ня, м. = дужак. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим. МВ. ІІ. 113. 2) Плодовитый (о животныхъ).
Мисли́вський, -а, -е. Охотничій.
Оріхарка, -ки, ж. = оріхарь. Вх. Уг. 256.
Повтулювати, -люю, -єш, гл. То-же что и утулити, но во множествѣ.
Сліпий, -а, -е. 1) Слѣпой. Перебендя старий, сліпий. Шевч. 2) сліпі дзиґарі. Крытые часы. Подол. г. 3)замок = лавчастий замок. Шух. І. 93, 94. Ум. сліпенький, сліпесенький.
Умуровувати, -вую, -єш, сов. в. умурувати, -рую, -єш, гл. Вдѣлывать, вдѣлать въ каменную стѣну.