Запалахкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. І в очах стома́ свічками запалахкотіло.
Канонірка, -ки, ж. Пуговица канонирскаго мундира.
Ковання, -ня, с. = кування.
Кубашок, -шка, м. Мѣсто подъ печью для золы.
Кудельний, -а, -е. 1) Относящійся къ куделі.
2) кудельна хижа. Помѣщеніе, гдѣ бываютъ вечерниці, на которыхъ прядутъ куделі.
Обоз, -зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому.
Обтовкти, -вчу, -чеш, гл. Обтолочь.
Паньматчин, -на, -не. = паніматчин.
Хрипливий, -а, -е. Хрипливый, скрипливый. Хрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не переживе.
Цямра, -ри, ж. Срубъ у колодца. Ум. цямрочка.
