Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дадекой, дадеколи нар. Иногда. Вх. Лем. 408.
Дженджеру́ха, -хи, ж. Чистуха, щеголиха, франтиха. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, там орала дженджеруха воликом чорненьким. Чуб. V. 1112.
Заги́джувати, -джую, -єш, сов. в. заги́дити, -джу, -диш, гл. Запакощивать, запакостить.
Орданський, -а, -е. 1) Іорданскій. Орданська ріка. Чуб. І. 129. 2) Богоявленскій. Прискають хворому в вічі святою орданською водою. Грин. ІІ. 40.
Плесковатий, -а, -е. Сплюснутый, плоскій. Н. Вол. у. Мил. 16.
Пустиння, -ня, с. Пустырь; пустошь, заброшенная усадьба. Прямо у свою слободу та у свій двір. Як глянув, аж там таке: пустиння! пообвалювалось, скотина реве, голодна. Мнж. 86.
Рочистий, -а, -е. Годовой, бывающій разъ въ году. Ішлося вже до Різдва. Рочисте свято клопотало кожну семю. Мир. ХРВ. 255.
Солодій, -дія, м. Онанистъ.
Сопун, -на, м. Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297.
Халява, -ви, ж. 1) Голенище. Вас. 161. Видно пана по халявах. Ном. 2) Развратная женщина. КС. 1882. X. 29. Пійди лиш ти к чортам плюгава, невірна, пакосна халява. Котл. Ен. II. 21. 8) з губи халяву робити. Врать, обѣщать и не сдержать слова. Не годиться халяву з губи робити. Ном. № 6867. роспустив мо́рду як халяву. Слишкомъ много говоритъ. К. ЧР. 876. 4) Халявки смалити, присмалювати, пекти. Ухаживать за кѣмъ. Та й ти там халявки попік? Ном. № 8974. Ум. халявка. Ув. халявище.