Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олійниця

Олійниця, -ці, ж. 1) Маслобойня. Названія частей: закопанный въ землю стовп (столбъ), противъ него на извѣстномъ разстояніи большой деревянный ґвинт (бинтъ) — оба вкопаны въ землю и для большей устойчивости имѣютъ на нижнихъ конкахъ перехрестя; ґвинт и стовп поддерживаютъ горизонтально лежащее между ними тяжелое бревно — стрілу, имѣющую ближе къ бревну вертикально торчащій отъ нея внизъ товка́ч, а подъ нимъ находится ступа; движеніемъ стріли вверхъ и внизъ товкач толчетъ въ ступі положенныя туда поджаренныя сѣмена, выжимая изъ нихъ масло. Екатер. у. Залюбовск. Сложнѣе олійниця у гуцуловъ: въ деревянной тяжелой подставкѣ два стовпа, внизу соединены толстой доской, называемой колода, въ углубленіи которой лежитъ шерстяной кап, въ которомъ находятся сѣмена, выше, параллельно колодістріла съ заяцем ( = товкачем); сверху надъ всѣмъ этимъ на столбахъ перекладина — правило, съ обоихъ концевъ которой на скраклях и скракниках висятъ тарани — деревянные молотки; такъ какъ стріла концами своими движется въ столбахъ, то подбивая то съ одной стороны, то съ другой клини́, можно стрілу то опускать, то поднимать и заставлять заяць выжимать масло въ колоді, изъ углубленія которой оно сквозь отверстіе — цівку капаетъ въ подставленную внизу миску. Шух. І. 163. У його в дворі — як у віночку; ув олійниці — що в иншої баби у хаті не так чисто. Ном. № 14010. 2) Женщина приготовляющая или продающая растительное масло. Ум. олійничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛІЙНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛІЙНИЦЯ"
Бурса, -си, ж. 1) Низшее духовное училище, бурса. 2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Камен. у. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують. Подольск. г. 3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. О. 1861. XI. 8. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Полт. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. Канев. у. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме. Камен. у.
Гайстер, -ра, м. 1) = чорногуз, Ciconia. nigra. Вх. Пч. ІІ. 9. Пирят. у. 2) = гайстра. ЗЮЗО. І. 113. Котл. Ен. VI. 43.
Кажнесенький, -а, -е., Ум. отъ ка́жний.
Космик, -ка, ж. Ум. отъ косом.
Обертом нар. 1) Круговращательно, кругомъ. 2) Голова Обертом іде. Голова кружится, идетъ кругомъ. Голова обертом іде і у п'ятіх раз-по-раз — шпиг-шпиг. Лебед. у.
Побігеньки, -ньок, ж. мн. = побіганки. Прилуц. у. Цілий день у побігеньках. Рк. Левиц.
Сподибати, -баю, -єш, гл. Встрѣтить. Смерть його сподибала. Гн. II. 232.
Флояра, -ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Гн. II. 222. Ум. флоярка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини. Млак. 88.
Хрипливість, -вости, ж. Хрипота. Це помагає од хрипливости.
Чотиречка, -ки, ж. Въ загадкѣ: четыре пальца руки. Чотирі чотиречки та п'ятий макаречко (мизинець) несуть кривулечку (ложку) через тин та в вуличку (рот). Грин. 1. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛІЙНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.