Голодрабий, -а, -е. 1) Необшитый лубомъ (о возѣ). Голодрабий віз.
2) Оборваный, голый, бѣдный. Позбіралась у город голодраба шляхта.
Зелена́стий, -а, -е. Зеленоватый.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння.
Неслава, -ви, ж. Безславіе, позоръ; дурная репутація. Погубиш їх, і їх слава стане їм в неславу. Ой він її не займає, бо сватати має, він до неї не горнеться, неслави боїться. Любив я дівчину, любив я свою, а люде говорять неславу на нюю. у неславі бути. Быть обезславленнымъ; пользоваться дурной репутаціей. Наш піддружбо хороший, пожич дружбі грошей, бо наш дружба в неславі, його шапка в заставі. у неславу вводити. Подвергать пересудамъ, безславить кого. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. у неславу входити. Безславить себя, подвергать себя пересудамъ. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із юлиці ходиш. Ум. неславонька. Не тра було моїй рідні неславоньки наробити.
Очунювати, -нюю, -єш, сов. в. очу́няти, -няю, -єш, гл. Приходить, прійти въ себя, оправиться, выздоровѣть. Як поїм я його (молока), то здається зараз і очуняю. Оце трохи очуняв, а то було так придавило, що трохи не вмер, — кобиляче молоко п'ю. Сивилла трохи очуняла.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл.
1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш.
2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили.
Салдатня, -ні, ж. соб. Солдаты. Ото скільки салдатні.
Сапнути, -ну, -неш, гл. Подуть, потянуть. Сапнуло з печері холодом. З провалля сапнуло чадом.
Товщиня, -ні́, ж.
1) Толщина.
2) Очень толстый. Там височиня, товщиня був покійний чумак.
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка.