Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оленок

Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2. Вх. Пч. I. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНОК"
Австрия́чка и австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Ба́битися, -блюся, -бишся, гл. Уподобляться женщинѣ, бабиться, изнѣживаться.
Веселиця, -ці, ж. = веселка 1. Ой знати, знати, хто господиня: в неї в світлиці, як в веселиці. Гол. IV. 545. Ум. веселичка. Вх. Зн. 6.
Ло́дарь, -ря, м. и пр. = ледарь и пр.
Напречу́до нар. = напрочуд.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.
Паністара, -ри, ж. Задница. Чи хочеш, щоб тобі я дав по паністарі блискавками. Котл. Ен. VI. 84. Ум. паністарочка. Ном. № 10207.
Примушувати Cм. примушати.
Путимець, -мця, м. = путивець. Борз. у.
Списати, -ся. Cм. списувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛЕНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.