Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Заві́дування, -ня, с. 1) Провѣдываніе. 2) Отвѣдываніе.
Засе́лювати, -люю, -єш и заселя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. засели́ти, -лю́, -лиш, гл. Заселять, заселить. Аф.
Наглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться.
Нещадим, -му, м. Пустыя щи. Мнж. 187.
Помісь нар. = помість. Помісь би то не бачить. ЗОЮР. І. 27. Говорить, помісь співає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).
Пообварювати, -рюю, -єш, гл. Обварить (во множествѣ).
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа. Харьк. у.
Уважувати, -жую, -єш, гл. Замѣчать, примѣчать. Вх. Лем. 476.
Чагарник, -ку, м. = чагарь. Кругом його (каміння) ріс густий чагарник. Стор. МПр. 42.