Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тобівка

Тобівка, -ки, ж. 1) = табівка. Гн. І. 59. 2) Ранець. Хоть ся женит, хоть не женит, не поможе жінка, однако мет вибивати теляча тобівка. Гол. III. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОБІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОБІВКА"
Безконечний, -а, -е. Безконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. Шевч. безконешна писанка = безконечник 2. Сим. 233.
Ганчарський, -а, -е = гончаровий. Єв. Мт. XXVII. 7, Шух. І. 259. Глина ганчарська. Вас. 177.
Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни. Левч. 135.
Жизний, -а, -е. 1) Жизненный. 2) Плодородный, плодоносный. Жеби земля була жизная, і збожа великий достаток родила. А де очерети, там люде сідали, а де жизні поля — москалі стояли. Гол. I. 27.
Клинчик, -ка, м. Ум. отъ клин.
Недобачливий, -а, -е. Съ слабымъ зрѣніемъ.
Підсубійний, -а, -е. Подливной. Підсубійне колесо у млині. Підсубійний млин. Kolb. І. 61.
Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. К. ЧР. 62. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня. Чуб. III. 391.
Ся мѣст. 1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла. Ном. № 8655. 2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Н. п. Згадав, ся зволив та й удоволив. Ном. як ся маєш? Какъ поживаешь?
Ушиткий, -а, -е. = увесь. Винесла рибку й хліба скибку: на ж тобі, миленький, вечеру вшитку. Гол. І. 339.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОБІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.