Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
Гри́вий, -а, -е = Гливий. Кінь гривий. Федьк. І. 7.
Джо́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Чуб. VII. 575.
Кіптяга, -ги́, ж. Пыль. Кіптягу збили діти у хаті. Кіптяга така, що й світу не видко. Черк. у. Збив таку кептягу коло землянки. Мир. ХРВ. 83.
Кора, -ри, ж. Кора. Короста ні велика, ні мала, як дубова кора. Ном. № 8163. Ум. кірка.
Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1)кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Вх. Уг. 251. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. Чуб. V. 621. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? ЗОЮР. II. 15. 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. Лебед. у. 3)на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Мир. ХРВ. 354. Любував на вола.
Підсобляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підсобити, -блю́, -биш, гл. Помогать, помочь. От може Кирило та Панько підсоблять яму копати. Мир. Пов. II. 119.
Розводний лист. Разводная. Єв. Мр. X. 4.
Схлипнути Cм. схлипувати.
Тама I, -ми, ж. Запруда, дамба.