Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвохлий, -а, -е. Отсырѣлый.
Дріма́к, -ка́, м. Соня. з дрімако́м ся віта́є. Онъ дремлетъ, спить. Вх. Лем. 411.
Дру́женька, дру́жечка, -ки, ж. Ум. отъ дружка.
Мо́зок, -зку, м. = мізок.
Переростати, -та́ю, -єш, сов. в. перерости, -ту, -теш, гл. 1) Перерастать, перерасти, вирости больше чѣмъ слѣдуетъ. Чи ж я, мамцю, не доріс, чи ж я, мамцю, переріс, чи не рублена хата, що не люблять дівчата? Чуб. V. 1127. 3) Поростать, порости поперегъ. Ой не ходи, козаче, горами: переросла доріжка чарами. Чуб. V. 1197. 3) Перерасти, вырости больше кого. Вже Юрко Семена переріс.
Преподобниця, -ці, ж. 1) Преподобная, праведная, святая. Левиц. І. 287. 2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ном. № 12546.
Пряний, -а, -е. Полосатый. Желех. Зарикала коровочка, зарикала пряна. Гол.
Труськом нар. Рысцой. Кінь біжить труськом. Шейк.
Удовівна, -ни, ж. Дочь вдовы. Катрусею вдовівна звалась. Шевч. 586.
Ходжай, -джая, м. Ходокъ. З його ходжай не дуже добрий. Борз. у.