Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окоренок

Окоренок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОРЕНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОРЕНОК"
Бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Дої́ння, -ня, с. Доеніе. Зміев. у.
Зе́мленька, -ки, ж. Ум. отъ земля.
Злосник, -ка, м. Недругъ, недоброжелатель. Бо вже мої всі злосники взяли мене на язики. Мл. л. сб. 260.
Незнайомість, -мости, ж. 1) Незнакомство. 2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить. Ном. № 106.
Поволоченька, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Роздарковуватися, -вуюся, -єшся, гл. Любить щедро раздавать, раздаривать. Рк. Левиц.
Скугу! межд., выражающее визгъ. Заяць.... через колоду та скіць у воду — скугу!
Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться. Конст.
Столярувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься столярнымъ ремесломъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКОРЕНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.