Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окликатися

Окликатися, -каюся, -єшся, сов. в. окликну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озиватися, озватися. Не расходилась та пісня по світу, не окликалась луною въ лузі. Мир. ХРВ. 19. А тут до служби задзвонили, так я окликнувся уп'ять: «Хрестіться разом всі за мною!» Алв. 26. Козак в лузі окликнувся. Котл. Н. П.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛИКАТИСЯ"
Банита, -ти, м. Изгнанникъ. Король мене банитою вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69.
Жаття́, -тя́, с. Жатіе, сжинаніе, жатва. Од жаття рука болить. Канев. у. Пішов дощ та вже й по жаттю. Камен. у.
Кумівство, -ва, с. Кумовья. Ми собі кумівство, ходім трохи в домівство. Гол. І. 216.
Нізчимний, -а, -е. Безъ всего, безъ приправы. Нізчимний борщ, неначе пійло. Ном. № 12313. Нізчимня страва. Г. Барв. 441.
Повисьорбувати, -бую, -єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Позасмикувати, -кую, -єш, гл. Задергать (многихъ).
Потакайло, -ла, с. = потакач. Се чоловік потакайло. Полт. г.
Розсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. розсипатися, -плюся, -плешся, гл. 1) Разсыпаться, разсыпаться. Горох розсипався. Волосся розсипалось по плечах. Веселий промінь сонця йшов через вікно, розсипався поміж зеленим листом. Левиц. Пов. 162. Голос його розсипався між скелями, як весняний перший грім. Левиц. Пов. 355. 2) Распадаться, распасться. Тая земля, що він одлупив, взяла та й розсипалася у його в руці. Чуб. І. 144. Цебер розсохся і розсипався. Рудч. Ск. I. 129. Ой упала зоря з неба та й розсипалася, мила зорю позбірала та й затикалася. Чуб. V. 1194. Розсипались жовті кости як жар по печі. Чуб. V. 739. 3) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. У мене жінка розсипалась. Лохв. у. 4) Усиленно хлопотать, изъ кожи лѣзть. Зубиха ж тут так і розсипається. І сюди шатнеться, і туди мотнеться; і намисто Олені нав'язує на шию, і голову квітчає. Кв. II. 140.
Спопувати, -пую, -єш, гл. Провести жизнь въ санѣ священника. Инший спопує або здякує собі, а військовим москалем не буде; цих часів з жадної статі у москалі беруть: з міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. Васильк. у.
Щедрість, -рости, ж. Щедрость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКЛИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.