Благословенний, -а, -е. Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Нурка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть.
Дале́шній, -я, -є. Прибывшій издалека. Чи ви далешні?
Добі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Добѣгаться. Добі́гатися чого́. Достичь чего.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
Налива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нали́тися, -ллюся, -ллєшся, гл. 1) Наливаться, налиться. 2) Наполняться, наполниться. 3) Напиваться, напиться (пьянымъ). Дай, Боже, гостя, то й наллюся. 4) Наливаться, налиться (о плодахъ и хлѣбѣ). Вже жита наливаються. О лицѣ: полнѣть. Личко наливається, як яблучко.
Насмітити Cм. насмічувати.
Переволокти, -ся. Cм. переволікати, -ся.
Поледовиця, -ці, ж. = поледиця.
Протопопша, -ші, ж. Жена протоіерея.
Урікати, -каю, -єш, сов. в. уректи, -речу, -чеш и урікнути, -кну, -неш, гл.
1) Укорять, укорить. Ніхто мене ні в чім не урікне.
2) Сглаживать, сглазить (человѣка). Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало. Врече тебе й косу твою. Той нашу бджолу урече. Щоб не врекли вражі люде моєї краси.