Зжи́ти, зживу, -веш, гл. Прожить. От затого місяць зживе у нас, а ще не привикне. Ми з тобою вік зжили.
Навки́дки, навки́дьки, навкидя́, навкидяча́, нар. Бросая, бросивъ. Вдарив кийком навкидки. Хтось буде шанувати: коли не зруч, то навкидя. Не догнав, так навкидяча кийка за їм кинув.
Наложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Наложить. Моя кісонька... віночком наложена. 2) Надѣть (о шапкѣ). Як наложив шапку, то він уже і козак. 3) — голово́ю, душе́ю. Пожертвовать жизнью, душей, погубить жизнь, душу; сложить голову. Наложила, моя доню, за всіх головою. Прийде ще з туги головою наложити. Хто ворожить, той душею наложить.
Підколінниці, -ниць, ж. мн. Родъ шерстяныхъ чулковъ.
Риндач, -ча, м. Волъ съ кудрявой шерстью на лбу. Cм. ринґач.
Розбиш, -ша, м. Разбойникъ. Та тут по ціх лісах розбиші жили.
Ряднина, -ни, ж. То-же, что и рядно, но плоховатое. Лежить Ганна на старій дрантині, прикрита старою драною рядниною. Гей було їй сорочки не дати, було обвертіти в подрану ряднину.
2) Одежда изъ плохой грубой ткани. Ти в мами ходиш в грубій ряднині, а в нас будеш ходити в синілі кармазині. Ум. ряднинка.
Сласно нар. Лакомо. Не тим погоріли, що сласно їли, а тим, що не гляділи. Сласно їла.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
Чалапкати, -каю, -єш и чалапкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = чалапати. Коні чалапкают.