Відмітати, -таю, -єш, сов. в. відмести, -ту, -теш, гл. 1) Отметать, отмести. 2) Отбрасывать, отбросить. Що відмітаємо в час літній ногами, тоє з охотою б взімі і руками.
Відомий, -а, -е. 1) Извѣстный.
2) я відомий. Мнѣ извѣстно. Я відомий за ті гроші.
Гарбачій, -чія, м. Рабочій изъ артели пастуховъ овецъ, завѣдывающій гарбою съ припасами, — исполняющій обязанности эконома и повара.
Додава́ти, додаю́, -є́ш, сов. в. дода́ти, -да́м, -даси́, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Додава́ти ра́ди. Совѣтоваться. Стали ради додавати, відкіль Варни доставати. — ре́шту. Доконать. Піп йому додав регату: аж у Сібір завдано. — рук. Употребить усиліе, приложить стараніе. Додай рук, то вимиєш до-діла. — слова́ми. Донимать рѣчами. Нажене Немерівну, то й не б'є, та все її словечками додає: чи ти в мене служаночки не маєш?
Допо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Домогаться. Іван доперається землі.
Зави́дько, -ка, м. = завидник. Завидько з заздрости нудився.
Коростуватий, -а, -е. коростувате по́ле. Поле, на которомъ много всякихъ корней.
Лиси́ччин, -на, -не. Принадлежащій лисичкѣ. Дак лисиччина дочка й каже...
Ме́рзнути, -зну, -неш, гл. Мерзнуть, зябнуть. Не купив батько шапки, — нехай ухо мерзне. Ластівки на зіму не летять у вирій, а мерзнуть у воді.
Самопихом, на-самопих, нар. Безъ приглашен я, нахально, насильно, самоуправно. Лізуть у хату самопихом. Як я до їх піду на-самопих.