Вигасати, -саю, -єш, гл. Выбѣгать.
Знадвору нар. Со двора, извнѣ, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Знайшли осля прив'язане коло дверей знадвору.
Козиритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) безл. Идти картамъ. Не буду дивиться, нехай козириться.
2) Принимать бравый видъ. Коло дівки парубонько півнем козириться.
Перекидати II, -да́ю, -єш, сов. в. перекинути, -ну, -неш, гл. 1) Перебрасывать, перебросить, перекидывать, перекинуть. Нехай би бив, а то й через тин хотів перекинуть. Ні сплисти, ні збрести, ні очима перекинути. Перекинь його (перстінь) з однії руки на другу. 2) Опрокидывать, опрокинуть. Глечик перекинула. 3) Перестраивать, перестроить. Через рік батьківську хату перекинули. 4) Превращать, превратить, оборотить во что. Опинившись на тім боці, вп'ять він і сам перекинувся, і жінку перекинув, зробилися людьми. 5) Давать, дать что либо. Я тобі за те що небудь перекину.
Підкласти Cм. підкладати.
Потавати, -таю́, -єш, сов. в. потати, -тану, -неш, гл. Тонуть, утонуть. Миколай пішов за попом водою, але не потавав. Відро було залізне та й потало у криницю. Ой упала звізда з неба, потала в кирницю. У синє море сонце вже потало.
Скитки, -ків, мн. Скитанія. піти у —. Отправиться скитаться. Він у скитки пішов.
Файфер, -ру, м. Въ выраж.: на файфе́р. Пропало. Пішла м моя арендонька на файфер.
Хвузія, -зії, ж. Ружье. Салдати з хвузіями на сонці так і сяють. Фузію намірив, обох разом застрілив.
Четирхатий, -а, -е. Шершавый, шероховатый.