Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виживатися, -ваюся, -єшся, сов. в. вижитися, -живуся, -вешся, гл. Истрачивать, истратить все, израсходовать. Нема за що й соли купити, — так вижився. Левиц. Пов. 185.
Де́рбати, -баю, -єш, гл. Снимать дернъ.
Копальниця, -ці, ж. Копающая женщина. Лебед. у. и Желех.
Нецнота, -ти, ж. Порокъ. Лучче цнота у болоті, як нецнота у золоті. Ном. № 4447.
Підрізувати, -зую, -єш, сов. в. підрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать. Підрізав поли він чимало. Гліб. 2) Вырѣзывать, вырѣзать соты въ ульѣ. От раз підрізав він вулика. Мнж. 100. Зблизивсь і Спас. Треба підрізувати мед. Г. Барв. 148.
Побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Помивати, -вію, -єш, гл. Мыть еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя поминає. Чуб. V. 395.
Розмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. розімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Размыкаться, разомкнуться, раскрыться. Уста твої не розмикаються. МВ. 1.87.
Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.
Тупити, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?