Зателе́нькати, -каю, -єш, гл. = задзеленькати. Тут бо саме зателенькав дзвінок. Загув великий дзвін з дзвіниці і роскотився в повітрі. За ним тихо зателенькали маленькі дзвоники.
Кокоруддя, -дя, с. соб. Шишки (сосны и пр.).
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Навину́ти Cм. навивати.
Обмолотися, -мелюся, -лешся, гл.
1) Обмолоться. Камінь у млині вже обмоловся.
2) Окончить молоть.
Огарь, -рю, м.
1) Обожженный пень. Так як огарь обідрався.
2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Cм. овід.
3) Порода утокъ.
Пообпарювати, -рюю, -єш, гл. Опарить (во множествѣ).
Порплі, -лів, м. мн. = порплиця 2.
Потаємне нар. Тайно, тайкомъ. Так вона потаємне від мене все переносила до сусідки.
Стидувати, -ду́ю, -єш, гл. Стыдиться. Я стидую перед людьми.