Анта́ба, -би, ж. Рукоять, рукоятка, ручка. Ум. Анта́бка.
Бовгар, -ра, м. Болгаринъ.
Глибоченний, -а, -е. Черезвычайно глубокій. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно.
Дива́н, -ну, м. Диванъ, турецкій государственный совѣтъ. Іде султан, покинувши в дивані башів та визирів широкомовних.
Зворо́т, -ту, м. 1) Поворотъ. А де рубав? — питають стрівши кого з дровами, або з деревом. Як скаже: на зворотах, то се украв десь; де звернув з дороги, там і вирубав. 2) Обороть. hа зворо́т. Ha оборотъ. І все робили на зворот: що строїть треба, те ламали. 2) Возвращеніе.
Копань, -ні, ж.
1) = копанка 3. А як далеко річка, то щоб був колодязь або копань при коші. З них (отара) напивається щоденно.
2) = копанка 4.
Понатоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и натопити, но во множествѣ. Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти. Понатоплювала смальцю і гусячого, і свинячого.
Розбештатися, -таюся, -єшся, гл. Разбаловаться, развратиться.
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає.
Шшке-не́! меж. Крикъ гуцульскаго пастуха: приказъ рогатому скоту возвращаться назадъ.