Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огорода

Огорода, -ди, ж. Ограда.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОРОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОРОДА"
Бештати, -таю, -єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Шейк. Бештає за гріхи вдівця молодого. Рудан. I. 158.
Відбавлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відбавитися, -влюся, -вишся, гл. Отлучаться, отлучиться. Нікуди на сторони одбавитись. МВ. (О. 1862. I. 100).
Зано́гтиця, -ці, ж. Заусеница.
Злячи, -жу, -жеш, гл. = злягти. Желех.
Квасолечка, -ки, ж. Ум. отъ квасоля.
Попрястися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Попрясть нѣкоторое время. 2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Стьон, -ну, м. Фасонъ, модель. Лохв. у. Зняв стьон з його брички. Борз. у.
Товарчий, -чого, м. Пастухъ рогатаго скота. Черном.
Третяк, -ка, м. 1) Животное, которому три года. Марець третяку бику ріг зломить. Ном. № 413. 2) Третій по времени рой изъ стараго улья. Це вже нема що: з третяка не буде пуття. Подольск. г. 3) Трехсаженный отрубокъ древеснаго ствола. Шух. І. 177. 4) Младшій пастухъ при чабані и личмані. Черном. 5) Родъ колѣна въ танцѣ. Під дудку била третяка. Котл. Ен. І. 19. Мов літав і не торкався до землі ногами. Гоп! гукав у боки взявшись, сипав третяками і навприсядки пускався й колесом крутився. Мкр. Н. 30. зубами третяка вибивати. Дрожать такъ, что зубъ на зубъ не попадаетъ. О. 1862. IV. 88. 6) Порода чеснока. Вас. 204. Ум. третячо́к. Бичок-третячок. Ном. № 10211.
Фуркало, -ла, с. 1) Игрушка: волчекъ. Шейк. 2) Родъ игрушки: состоитъ изъ а) палочки, б) орѣха свища, срѣзаннаго сверху и снизу и надѣтаго на палочку, в) нитки, намотанной на палочку и пропущенной сквозь дырку свища, г) картофелины, въ которую воткнутъ противоположный конецъ палочки. Держа орѣхъ тремя пальцами лѣвой руки, правою рукою тянутъ за нитку, а потомъ слегка ее пускаютъ, не выпуская изъ пальцевъ; отъ тяжести картофеля нитка сама наматывается на палочку. Шейк. 3) Снарядъ, съ помощью котораго вспугиваютъ въ саду или огородѣ птицъ или свиней: нѣчто подобное кнуту, къ короткой веревочкѣ котораго привязана дощечка. 4) Годъ женскаго платья. Ленч 103. Ум. фуркальце. Дочка Лавися чепуруха в німецькім фуркальці була. Котл. Кн. IV. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГОРОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.