Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Знамено, -на, с. 1) Знакъ, знаменіе. Мій меч? Це знамено святої правди. К. ЦН. 208. 2) Знамя. Шевч. 233. Вже військо пішло, знамена мають. Чуб. V. 503. Наше національне знамено. К. ХП. 133. 3) Печать, клеймо. Левиц. І. (Правда, 1868, 449).
Надменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшить, умалить.
Немока, -ки 1), об. Тотъ, который не молится. Ном. № 10781. 2) ж. Илъ. Галиц. Желех.
Переморгуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. переморгну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перемигиваться, переморгнуться. Всі нас кругом озирають та переморгуються. МВ. І. 75.
Позеленіти, -ні́ю, -єш, гл. Позеленѣть.
Протаскатися, -каюся, -єшся, гл. Пробраться, дотащиться. Як тілько в кріпость протискався, тузити зараз і принявся. Котл. Ен.
Сяговина, -ни, ж. Саженные дрова. Вх. Лем. 472.
Тил, -лу, м. 1) Задняя часть, сторона чего нибудь. Шейк. 2) Прикладъ? Бачиш рушницю? Так тобі тилом і дам. Н. Вол. у. Ум. тило́к, тило́чок.
Туралий, -а, -е. Обращающій вниманіе, осмотрительный. Лесьо молоденький, на те не туралий. Гол. ІІІ. 39.
Шуль IIмеж. = плюсь. Шуль у воду. Вх. Пч. І. 15.