Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дознава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. дозна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Ледве лихо дозналося, де люде живуть. Ном. № 2009. Думав, що вона його любить так, як він її. А далі й дознавсь, що вже щось непереливки з жінкою. Рудч. Ск. І. 172. Cм. Дізнаватися.
Доки́дати 1, -даю, -єш, гл. Добросать.
Допе́рти Cм. допорати.
Завалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Сильно залаять (о многихъ собакахъ). Загавкають собаки, завалують на вовка.
Зчепити, -ся. Cм. зчіплювати, -ся.
Ластка, -ки, ж. = ластівка 2 и 3. Канев. у. Швориха ходила... зімою у... кожусі під ластки. О. 1861. X. 30.
Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй. Стор. МПр. 35.
Порозгружувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и розгрузи́ти, но во множествѣ.  
Сколінкуватіти, -тію, -єш, гл. = сколіничитися. Вх. Зн. 64.
Шебсько нар. Быстро. Бігти шебсько. Мнж. 194.