Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

об'язати

Об'язати, -ся. Cм. об'я́зувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБ'ЯЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБ'ЯЗАТИ"
Гонча́рня и ганча́рня, -ні, ж. Горшечный заводъ.
Йти, йтися. Cм. іти, ітися
Облесність, -ности, ж. = облесливість. Желех.
Познобити, -блю́, -биш, гл. Поморозить. Картоплі познобило. Лебед. у.
Поодн.. Cм. повідн..
Пороспорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распороться (во множествѣ).
Порушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. порушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Двигаться, двинуться. 2) Подрываться, подорваться. Черниг. у.  
Скаженівка, -ки, ж. Бѣшенство, водобоязнь. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому. Лубен. у. Чоловік у горільці, як собака у скаженівці. Лубен. у.
Сторчогляд, -да, м. Человѣкъ, смотрящій сурово, изподлобья.
Також нар. Также. А що його любка уже без ума, мабіть також не знав. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБ'ЯЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.