Бігун, -на, м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. 2) Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. Двері спали з бігуна. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. 4) Полюсь. Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. 6) Родъ колбасы. 7) Ленъ. Ум. бігунець, бігунчик.
Гданський, -а, -е. Данцигскій. Випили чарок по шість гданської горілки.
Наповза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наповзти́, -взу́, -зе́ш, гл. Наползать, наползти.
Обачний, -а, -е. Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна.
Отрова, -ви, ж. = отрута.
Отцей, отця́, отце́, мѣст. = отсей.
Помісяшно нар. Помѣсячно.
Сизокрил, сизокрилий, -а, -е. Сизокрылый. Ой де взявся сизокрилий орел. Да не кидай же мене, сизокрилий орле. Ум. сизокри́ленький. Ви, голубці сизокриленькії.
Снастити, -щу́, -сти́ш, гл. Уснащать.
Цівати, -ваю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ).
