Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буйволя, -ляти, с. Буйволенокъ. Вх. Пч. II. 5.
Злітній, -я, -є. Среднихъ лѣтъ. Злітній чоловік. Звенигор. у.
Змовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. змо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Кв. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Котл. Ен. V. 44. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. МВ. ІІ. 103. Так змовлялися три товариші. Чуб. III. 411. 2) Сговариваться, сговориться (свадебн, обрядъ). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались. Чуб. V. 201.
Іменування, -ня, с. Именованіе, называніе. Г. Барв. 426.
Нама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нама́затися, -ма́жуся, -жешся, гл. Намазываться, намазаться.
Неписаний, -а, -е. 1) Не писанный, не написанный. 2) Устный. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7.
Рихтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Снаряжаться, готовиться. Почали в дорогу рихтуватися. Св. Л. 174. До того пана написали два цісарі: «Ти сі рихтуй, бо ми маємо бути в тебе на обіді». Гн. І. 155.
Розборонити Cм. розбороняти.
Співун, -на, м. Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131.
Чеперуха, -хи, ж. = чепера. Вх. Уг. 274. Ум. чеперушка.