Вакація, -ції, ж. Вакаціонное время. Уже ся вивчив і прийшов домів на вакацію.
Жалісли́во, жа́лісно, нар. 1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. Сидить голубка, жалосно гуде. Ум. жалісненько. (Зозуленька) жалісненько закувала.
Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сожалѣть, жалѣть. Возьми, а то будеш послі жалкувати. Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. 2) — за ким, чим. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. Вона жалкує ще й досі за змієм. І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. 3) — на кого. Пенять, сѣтовать на кого. Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. 4) Жалѣть, беречь. Свого доброго та не жалкувать.
Запі́л, -по́лу, м. Пола одежды, завернутая такъ, чтобы въ нее можно было что-либо положить. У запіл набрати. У заполі принести. Цілісінький тиждень переносив (золото) у заполі.
Насмажувати, -жую, -єш, сов. в. насмажити, -жу, -жиш, гл. Нажаривать, нажарить. Дожидаючи гостей, насмажили гусей, поросят по двоє.
Опарювати, -рюю, -єш, сов. в. опарити, -рю, -риш, гл.
1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений.
2) опа́рює лід. Растаетъ у береговъ.
Порозвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розвернути но во множествѣ.
Потикатися, -каюся, -єшся, сов. в. поткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Спотыкаться, споткнуться. Ой поткнувся Нечаїв кінь на малу тичину. Взєвси джурі маленькому коник потикати.
2) Показываться, показаться. Ло батька боюсь і потикаться. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо.
Тересувати, -су́ю, -єш, гл. Думать, размышлять? Ой я сую, тересую, де ся любка діла: ци у море утонула, ци в гай полетіла.
Шалава, -ви, об. Разиня, медлительный человѣкъ.